Держава для бізнесу – бізнес для держави?

«З початку війни економіка нашої держави просіла щонайменше вдвічі. Багато бізнесів закрилося, тисячі людей втратили роботу. Моя справа також неабияк постраждала. Але це не причина опускати руки. Ми повинні реорганізовуватися та бути готовими до будь-яких викликів, оскільки невідомо, як довго доведеться жити у новій реальності» - пише на своїй сторінці Facebook підприємець та блогер Орест Зуб. І в таких складних умовах опинилася більшість українських підприємців.

Саме тому, працюючі представники бізнесу стали «героями невидимого фронту», які здійснюють неоціненний внесок у перемогу над російськими окупантами. Розуміючи це, Верховною Радою було запроваджено цілу низку державних ініціатив і податкових змін, покликаних підтримати українську економіку в умовах воєнного стану.

Податкові нововведення

15 березня 2022 року було прийнято за основу та в цілому законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 7137-д, який передбачає значні зміни на період воєнного стану.

Також, закон передбачає:

• Добровільну сплату єдиного податку для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ої групи;
• Звільнення від сплати ЄСВ, штрафів, пені і перевірок по ЄСВ;
• Звільнення від плати за землю та екологічного податку на  визначених кабміном територіях;
• Зменшення податків на товари для оборони, зменшення ПДВ до 7% та звільнення від акцизу на пальне;
• Звільнення від оподаткування ПДФО благодійної допомоги постраждалим від російської агресії та інші зміни, спрямовані на полегшення податкового навантаження на український бізнес.

Кредитні програми

Згідно програми, у період дії воєнного стану не буде застосовуватися обмеження розміру допустимої державної допомоги, розширені можливості підтримки сільськогосподарських виробників.

Підтримка аграріїв

Також, з ініціативи Мінагрополітики, уряд затвердив зміни до надання фінансової державної підтримки аграріям під час посівної.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко наголосив, що навесні аграрії завжди потребують додаткового фінансування на період посівної.

«Результат усього сезону с/г робіт залежить від того, наскільки якісно ми зможемо організувати проведення весняно-польових робіт», – зазначив він.

Підтримка, передбачена для аграріїв згідно закону:

• Передбачена для малих та середніх аграрних підприємств-виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке обробляє до 10 000 га;
• Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами;
• Максимальна сума кредиту на який поширюється компенсація відсоткової ставки становить 50 млн грн.;
• Кредитування надається для здійснення сільськогосподарської діяльності (посівної) на період дії воєнного стану;
• Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України»;
• Термін дії кредиту становить 6 місяців;
• Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

Крім того, для забезпечення сільгоспвиробників насінням до посівної в Україні на час воєнного стану скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу, дозволено експлуатацію сільгоспмашин без реєстрації та запущено офіційну аграрну платформу по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу, також, створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.

Експорт

У зв’язку з запровадженням воєнного стану, зазнала змін і сфера експортної діяльності. Зокрема, збільшений перелік товарів, дозвіл на експорт яких видаватиме Міністерство економіки України. Ліцензуванню підлягає експорт: пшениці та суміші пшениці та жита (меслин), кукурудзи, м’яса та яєць курей свійських, соняшникової олії.

Крім того, офіс з розвитку підприємництва та експорту запустив оперативну платформу з актуальною інформацією для українських експортерів, які можуть постачати свою продукцію за кордон в сучасних реаліях та створив форму для формування бази українських експортерів та подальшої співпраці їх з потенційними замовниками.

Переміщення підприємств з постраждалих регіонів та працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

Також, для підтримки вимушених переселенців та місцевого бізнесу запроваджено програму компенсації роботодавцям витрат на зарплату внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6,5 тисяч гривень за кожного співробітника на протязі двох місяців.

Державні, донорські та приватні ініціативи для підтримки бізнесу

Для покращення комунікації, ефективнішої взаємодії та полегшення ведення бізнесу в складних воєнних умовах,  діють численні додаткові платформи, програми та проєкти: з пошуку замовлень, виробників, надання безкоштовної юридичної, інформаційної, логістичної фінансової та іншої допомоги. До прикладу:

• Національна платформа продовольчої безпеки;
• Biz For Ukraine – платформа з пошуку міжнародних проєктів для українських підприємців, створена Інститутом маркетингу (Естонія) у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту;
• Сервіси для перевірки власника компанії на зв'язок з росією та білоруссю;
• Торговельно-сервісна платформа LITEPROM для легкої промисловості;
• Жабка» — безплатний мобільний застосунок для приймання безготівкової оплати, без потреби встановлення POS-терміналу;
• Телеграм-канал безоплатної правової допомоги для українців під час війни, створений юристами-волонтерами та багато інших корисних проектів.

*Інформація з відкритих джерел