Досі ремонтувати зіпсовані прилади було абсолютно невигідно. Плановане застарівання (навмисне створення товару так, щоб він через певний час став немодним або його неможливо було відремонтувати) – доведений факт.

«Такий підхід активізує економіку, стимулює маркетологів до проявів їх винахідливості й прихованих талантів, але екологію надмірне споживання техніки губить нечуваними темпами, – пояснює голова Асоціації управління відходами Ніколь Данилова. – Повний цикл виробництва електроніки – одне з найбільш шкідливих для довкілля: воно надзвичайно енерговитратне і потребує багато рідкісних, важкодоступних елементів, металів.
Є підрахунки європейських експертів: пральна машина повинна працювати як мінімум 20 років, щоб її виробництво було виправдане з точки зору екологічного та енергетичного балансу. Ноутбук, враховуючи шкоду довкіллю, необхідно використовувати до 44 років, а смартфон – аж 232 роки! Звісно, ніхто ними не буде стільки користуватися. Ми живемо в еру консуматорного суспільства».
Золото на смітнику
Разом з надмірним використанням ресурсів отримуємо ще одну величезну проблему: електронні відходи. Вони дуже токсичні і їх утворюється багато: щорічно один європеєць викидає понад 16 кг електронних відходів.
Українці теж відправляють на смітники чимало вживаної електроніки. За 10 років електронних відходів в Україні побільшало майже на 70%: з 211 тис. тонн у 2010 році до 324,1 тис. тонн у 2020-му. У перерахунку на душу населення це 4,6 кг та 7,7 кг відповідно.
Згідно зі звітом Світового економічного форуму 2019 року, вартість електронного сміття на глобальному рівні становить 62,5 млрд. доларів — це перевищує ВВП багатьох країн. До таких відходів належать мобільні телефони, мікрохвильовки, холодильники, чайники, телевізори, електронні аксесуари та ін. Усі вони містять цінні ресурси для вторинного використання.

При цьому ефективних методів вилучення цінних металів та шкідливих речовин майже немає. Екологічно безпечна переробка вживаної електроніки – справа складна й дорога, потребує створення спеціалізованого кластеру підприємств з переробки та багатомільйонного обладнання. Тому утилізується менше 20 % електронних відходів.
У Європі цей показник досягнув 40%. Відповідно до Правил ЄС, виробники та їх постачальники послуг, демонтажники, переробники, ремонтники несуть відповідальність за збір електронних відходів,
Легкий ремонт для смартфона
2021 року Єврокомісія оголосила, що в рамках Європейського зеленого курсу планує внести законодавчі зміни для «посилення права споживачів на ремонт продукції за справедливими цінами з метою продовження терміну корисного використання товарів та досягнення цілей циркулярної економіки». Директива Єврокомісії (https://ec.europa.eu/environment/pdf/circular-economy/new_circular_economy_action_plan.pdf ) – частина заходів зі скорочення впливу побутової техніки на навколишнє середовище. Вони допоможуть зменшити кількість викинутих електроприладів. Тепер виробники побутової техніки, створюючи нові моделі, повинні забезпечити доступність запчастин протягом 10 років і технічно передбачити в нових моделях можливість ремонту.



Директива по екодизайну поки що стосується лише побутової техніки та освітлювальних приладів. Але екологи та групи із захисту прав споживачів хочуть, щоб «право на ремонт» поширилося на смартфони, ноутбуки та інші електронні пристрої, тому єврочиновники вже розробляють такі ж вимоги й для ґаджетів.