«Фальшиві» пакети: вже скоро на полицях супермаркетів!

Про це говоримо з Головою Асоціації управління відходами, к.е.н. Ніколь Даниловою.

– Однозначно: так! Задумка закону – скоротити використання пластику за допомогою державного регулювання цін, встановлення високих мінімальних цін на пластикові пакети: дорого? – не купуй. Почали із зрозумілих всім і кожному речей – пакетів. Насправді, ми завжди платили за пакет, роками купували пакети за вартість товару, який ми в ньому зважували (Наприклад, яблука за 15 грн/кг = 1кг пакетів = 1 пакет за 3 коп.; сосиски за 175 грн/кг = 1 пакет за 35 коп.; риба за 370 грн/кг = 1 пакет за 74 коп.) або вартість пакетів, зокрема, малий бізнес закладав у вартість товару на полиці.

Ще 53 країни ввели часткову заборону або високий податок/акциз на пластикові пакети. Пакетики в природніх умовах «живуть і дрейфують» 200-600 років, при цьому виділяють токсичні речовини, забруднюють мікропластиком воду, повітря, ґрунти. «Безкоштовні» пакети досі використовувалися у неконтрольованій кількості.

Автори закону орієнтувались на досвід ЄС. Середньостатистичний українець на рік використовує близько 500 поліетиленових пакетів, а в ЄС, де давно поступово відмовляються від пластикових пакетів, стимулюють повторну переробку та виробництво біорозкладних, 90 пакетів.

 Тому прийняття закону «Про обмеження обігу пластикових пакетів…» – це об’єктивна необхідність і вкрай важливе рішення. Втім, чи буде він ефективно реалізований – вже інше питання, аби не риторичне.

Справді, передбачалось, що Кабмін з 10 грудня встановить досить високі мінімальні ціни на всі види пластикових пакетів, щоб українці їх менше купували. Проте лише 20 грудня Уряд встановив ціну на пакети одного виду – щільністю понад 51+ мікрометрів, які ми рідко використовуємо. Найчастіше ми купуємо пакети до 45 мікрометрів. При чому, регуляторна мінімальна вартість таких суперщільних пакетів складає від 2 до 3 гривень, а це ціна, яку ми платили за них і раніше. На інші види пластикових пакетів Кабмін ціни не встановив, тож торгові мережі змушені були на власний розсуд встановлювати будь-які ціни, щоб не порушувати закон. Таким чином українці продовжують використовувати і купують надтонкі (екс-«безкоштовні», прозорі) пакетики по 1-12 коп., тонкі (15-50 мкм: «як на касі в супермаркеті») за стандартними цінами – від 1,5 до 3,5 грн. І супертовсті пакети за 2-3 грн. При цьому вартість біорозкладних пакетів з кукурудзяного крохмалю – 4-5 грн за пакет.

Дозволені пакети – біорозкладні (із сировини рослинного походження: кукурудзи, картоплі, пшениці, цукрового очерету і ін.); надтонкі (екс-«безкоштовні») пластикові пакети, в яких упаковані (як в первинній упаковці) свіжа риба, м’ясо, м’ясопродукти, сипучі продукти та, як не дивно, лід.

Штраф за розповсюдження пластикових пакетів становитиме 8500-17000 грн, вдруге – вже 17000-34000 грн. 

Дозволені пакети – так само біорозкладні. Доступними до 1 січня 2023 залишаться і надтонкі пакети, в яких упаковані (як в як первинній упаковці) свіжа риба, м’ясо, м’ясопродукти, сипучі продукти, лід. 

– Контроль покладено на Держпродспоживслужбу (ДПСС)– вона повинна проводити планові та позапланові перевірки. За фактом порушення складається акт перевірки. Протягом 15 діб ДПСС виносить постанову про суму штрафу та надсилає порушнику. Порушник, в свою чергу, має сплатити штраф протягом 15 днів. А може не сплатити і оскаржити постанову у судовому порядку. Планові перевірки відбуватимуться згідно Річного плану здійснення заходів державного нагляду ДПСС на 2022 рік. Позапланові перевірки можуть бути ініційовані громадянами шляхом звернення – можна зателефонувати на гарячу лінію, написати паперового чи електронного листа, заповнити форму на «Централізованій платформі опрацювання звернень громадян» скористатися Telegram-ботом. Швидкість реагування на звернення та виїзд інспекторів ДПСС залежить від регіону, завантаженості співробітників, але складає не більше одного місяця від дня їх надходження згідно із ЗУ «Про звернення громадян». 

– За задумом авторів закону, пластикові пакети будуть замінені біорозкладними. Досі вони зустрічалися дуже рідко в магазинах. Бізнес зможе так швидко задовольнити попит?

– Ні. Наразі, всі виробники пакетів законтрактовані із покупцями-посередниками на місяці вперед, надприбуток від продажів пластикових пакетів накопичується у посередників, а не у виробників. Тому схема реінвестування надприбутку від продажу пластикових пакетів у розвиток виробництва біорозкладних – м’яко кажучи, дещо ускладнена. В Україні є 4 потужних виробника біорозкладних пакетів і вони фізично не можуть найближчим часом забезпечити потреби країни. Їх частка на ринку становить 0,05% в загальній структурі виробництва пакетів в Україні. Необхідно більше часу для адаптації, додаткові інвестиції в обладнання, національна сировина. Тим більше, що зараз гранулу із кукурудзяного крохмалю виробники закуповують у таких пропорціях: 40% українського походження, 40% з Туреччини, 10% з Іспанії, 10% з Китаю, В’єтнаму, Тайланду, Кореї та ін. країн. Термін у 9 місяців (з дня опублікування закону до повної заборони пластикових пакетів) – надто короткий, аби учасники ринку змогли підготуватися до нововведень. Наприклад, Іспанія наприкінці 2021 року оголосила про заборону пластикового пакування для фруктів та овочів вагою менше 1.5 кг, діяти вона почне з 2023 року; Уряд Шотландії також у 2021 році оголосив про введення депозитної вартості за ПЕТ-тару в т.ч., яка почне діяти влітку 2023 року – достатньо часу, аби всі учасники ринку встигли психологічно та матеріально-технічно підготуватись.

– Це означає, що у нас на всіх не вистачатиме пакетів?

– Швидше це означає, що бізнес шукатиме шляхи, як обійти заборону. І тут роботи побільшиться у ДПСС. Наприклад, досі не встановлено порядок екологічного маркування пакетів. Так і не зрозуміло, як відрізнити пластикові пакети від біорозкладних. Забороняється нанесення на пакет слів «біо», «біопакет», «біорозкладний», якщо він не здатний до біорозкладання, але визначити «на око» без спеціальних стандартизованих символів чи є пакет біорозкладним, майже не можливо. Виняток становлять біорозкладні кукурудзяні пакети, які мають характерний солодкуватий запах та ніколи не бувають яскраво білого кольору.

– Тобто, у нас можуть з’явитися «підробки» біопакетів?

– Дуже ймовірно. На жаль, в законі багато шпарин для маніпуляцій та й виробництво пластикових пакетів потужне.

– І коли це станеться?

– Ймовірність масової появи «фальшивих» пакетів – пластикових з екологічним маркуванням про біорозкладність, думаю, актуалізується на другому етапі, з березня. Поки великі торгові мережі супер-, гіпермаркетів через тендери закуповують пластикові пакети 51+ мікрометрів.

Важливо пам’ятати, що продавець пакетів (посередник) несе повну відповідальність за продукцію, яку він розповсюджує. Особливо це стосується малого бізнесу, адже у разі виявлення порушення штраф буде накладатись саме на продавця. Тому, слід закуповувати пакети лише у перевірених постачальників, вимагати повний комплект документів, сертифікатів про походження, склад та якість пакетів (наприклад, TÜV AUSTRIA)

– Як ви думаєте: закон допоможе зменшити кількість сміття?

– Ні, побутові відходи це лише 4-5% в структурі відходів України, решта – промислові. Пакети – це мізер. Головне досягнення закону – привернуто увагу населення до проблеми екології. Це створює підґрунтя для розвитку екологічної свідомості громадян. Люди починають задумуватись над шкодою довкіллю й обирати різні альтернативи: паперові пакети (наприклад, із переробленої макулатури), біорозкладні пакети рослинного походження (з кукурудзи, картоплі, пшениці, цукрового очерету і ін.), багаторазові торби з тканини, сітки. Насправді, це питання власного бажання й формування звички.