Мнения 10 нояб. 2021 г.

Шольц у Римі: як вплине новий канцлер на світ і Україну ?

Рейтинг статьи:7
Шольц у Римі: як вплине новий канцлер на світ і Україну ?

Символічний жест зробила виконуючий обов’язки канцлера Федеративної Республіки Німеччина Ангела Меркель до свого ймовірного наступника, голови Соціал-демократичної партії Німеччини,

Міністра фінансів Німеччини Олафа Шольца. Він прибув до Риму у складі офіційної делегації, відкрито виступав перед журналістами і встиг провести двосторонні зустрічі із лідерами інших провідних держав світу, зокрема Президентом США Джозефом Байденом, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, главами урядів Аргентини, Індії та Південної Кореї. Окремої уваги вартує перетинання Шольца із своїм ідеологічним союзником, соціалістом і прем’єр-міністром Іспанії Педром Санчезом.

Ангела Меркель зробила все для того, щоб світ побачив готовність Німеччини до зміни влади, і підтримку будь-якого кандидата, навіть того, якого фрау Ангела не вибирала як «наступника». Цей дипломатичний крок зовсім не закрив завісою складний політичний процес, який активно розвивається у Deutschland.

Предметом обговорення стають не лише персоналії та поділ міністерських портфелів, але і вектор політики, коли дві сили у парламенті мають приблизно однакову вагу та представництво. Розрив між соціалістами і блоком християнських демократів та соціалістів склав символічну різницю, яка лише номінально надала першість одній партії, порівняно з іншою. Що стосується риторики зелених чи інших політиків ?

Частина аналітиків небезпідставно заявляють про константу німецької політики, тобто таку, яка не зазнаватиме змін: хоч Меркель, хоч Шольц, хоч Лашет - результат той самий. Ми так не вважаємо, так як час зараз більш динамічний, ніж був у другій половині 2000-х років (коли ЄС був сповнений оптимізму і не мав серйозних криз, окрім економічної 2008), чи до 2013. Після гарячих 2014-15 років, які виявили глибинні зміни у всьому Союзі, Німеччина дотримувалася старих поглядів, що не сприяло підважуванню ані її іміджу, ані посиленню місця у світі як впливового геополітичного гравця. Криза в Україні, Ємені, Сирії, Іраці, Лівії та інших, близьких до Унії територій, показали невтішну картину, коли неформальний лідер із багатьма інструментами, важелями і кнопками, користується лиш малою їх частиною.

Далі відбувалася ескалація, напруження між країнами посилювалося, і сьогодні ми можемо спостерігати песимістичний пасаж: Франція не здатна перебрати на себе керівну роль, ослаблена через свої непаритетні відносини із США та має специфічну візію на відносини із Росією;

Угорщина та Польща почали протистояти Брюсселю, у зв’язку із чим збираються втратити більше, ніж могли б; Польща та Балтійські держави страждають через гібридні атаки Білорусі та Росії; зупинено процес інтеграції Балкан до ЄС (Північна Македонія, Албанія); незрозуміла позиція щодо країн Східного Партнерства (Україна, Грузія, Молдова); згубна політика щодо енергетичної залежності від Росії та допуск тих контрактів, які загрожують європейському ринку (та ж Угорщина).

З огляду на вищевказане, продовження подібної політики Шольцом як канцлера Німеччини із «обмеженими можливостями» наблизить ЄС до нової втрати членів, а також повернення старих кордонів (сьогодні це вже почалося у зв’язку із неконтрольованим напливом мігрантів із РБ, і було під час напливу мігрантів із Близького Сходу). Звісно, це стосується лише зовнішньої політики, тому зараз звернемося до внутрішньої.

16 років керівництва Ангели Меркель вивели Німеччину на новий економічний рівень: вона зросла та збагатилася. З 2005 року зростання німецької економіки відбулося на цілі 34% - за оцінкою Світового банку; рівень схвалення політики Меркель серед населення досягає 80%.

До стратегічних перемог Ангели слід віднести підписання Лісабонської угоди про внесення змін в Угоду про Європейський Союз й Угоду про заснування Європейської Спільноти 2007 року. При цьому справедливо говорити про значний перелік криз і труднощів, які випали на час її перебування на посаді: світова економічна криза 2008-9 років; політична й економічна криза у Греції (країна була і лишається частиною Єврозони), вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії зі складу ЄС, міграційна криза з апогеєм у 2015 році, послаблення відносин із США під час президентства Дональда Трампа, пандемія ковід-19, погіршення відносин із Варшавою та Будапештом, терористичні акти у Європі, кризи у Грузії, Україні та інших регіонах світу; каталонський кейс в Іспанії, тимчасова напруга із Туреччиною тощо.

При цьому політика відкритості, яку провадила канцлер Меркель, посприяла розколу у німецькому суспільстві завдяки погіршенню криміногенної ситуації, неконтрольованій міграції, провалом політики інтеграції мігрантів у німецьке суспільство; резонансним кейсам терористичних актів, пригноблення європейської ідентичності тощо – все це нелегкий спадок, який вона залишає на наступника. Останні місяці економіка не зростає належним чином, так як ключовою проблемою стала криза поставок ресурсів (сировини) до ФРН, що викликано ковідними обмеженнями. За оптимістичними оцінками, проблема буде вирішена навесні наступного року, але і так втрати для Німеччини будуть значними, тому що напередодні пандемії вона демонструвала мінімальні оберти і готувалася до початку кризового циклу.

Вибори 2021 року не стали сенсаційними: приблизно рівні відсотки набрали фаворити (партії Меркель-Лашета та Шольца), непогані відсотки (15%) отримали зелені; «Вільна демократична партія» одержала 11%, «Альтернатива для Німеччини» 10%, а Ліва партія всього 5%. Іншими словами, теоретично можливий варіант, якби канцлером став що Лашет, що Шольц завдяки угоді із партіями, що отримали непогані відсотки: зелені та вільні демократи.

І можна було би якось сподіватися на канцлера Лашета, однак Ангела змушена була визнати – наступником стане більш досвідчений, впливовий та технократичний, номінальний переможець виборів пан Олаф.

Олаф Шольц старий політик і фінансист, уважний дипломат і технократ. Ця людина відома у Європі, про нього часто чули у США та в інших країнах. Його поведінка передбачувана, а вектор партії говорить сам за себе. Разом з тим, не можна виключати дії, як необхідні заходи, спрямовані на ліквідацію криз, так і вимог інших партій. По-перше, слід зважати на позицію зелених по енергетичній кон’юнктурі в Німеччині та неприпустиму залежність від Росії – прогнозуватимемо збільшення асигнувань на будівництво електростанцій, що продукуватимуть альтернативну енергетику; створення індустрії та імпорт водню із сусідніх країн; запуск імпорту газу із США для диверсифікації ринків; програми фінансування збитків від переходу до зеленої енергетики, тиск на інші країни ЄС щодо посилення своєї відповідальності у переході до вуглецевої нейтральності; підтримку Варшави у справі будівництва інфраструктури для імпорту енергоносіїв з-за океану тощо.

По-друге, ХДС/ХСС претендуватиме на лідерство в багатьох питаннях, тому не виключено, що вони до коаліції як раз і не увійдуть через протиріччя в економічній чи енергетичній політиці: зелені більше підтримують саме СДПН. Тут співпраця досі перебуває під питанням.

По-третє, малі партії, зокрема «ліві» та «альтернатива», є популістськими та одержують частину фінансування закордоном, що робить їх не зовсім прийнятними для коаліційної угоди.

Оскільки лишається важливою роль Німеччини на світовому рівні, то завершимо саме на цьому і очікуваннях України. Новий канцлер змушений буде знаходити відповіді на виклики, з якими не вдалося впоратися фрау Меркель. Ключова сила впливу буде саме в зелених, так як це не лише одна із найсильніших сьогодні партій Німеччини, але і тому, що її риторика співзвучна всьому електорату країни. 

Німеччина мусить надалі бути прикладом для інших держав, тому енергетичні перетворення чи нові обов’язки для зупинки кліматичних змін будуть пріоритетними. Не слід вважати, ніби «Північний потік-2» буде закритий чи ЄС відмовиться від імпорту газу – ні, такого чекати не доводиться. Буде більш чітко сформульована нова, більш м’яка, позиція Берліна щодо розширення ЄС на Балкани, економічній інтеграції Східного Партнерства (Україна сюди також входить), висловлена підтримка можливості членства в НАТО України і підтримка цієї мети Німеччиною. Сподіватися на експорт німецької зброї чи локалізацію виробництва будь-яких озброєнь в Україні також не варто. Слова про те, що Шольц стане більш лояльним до Путіна, ніж Меркель, не відповідають дійсності. Натомість слід очікувати продовження санкційної політики і підтримки України, Грузії та Молдови на більш високому рівні, ніж було до цього.

Інший бік питання, який поки не став широко висвітленим, перспективи Нормандської четвірки після Меркель, так як саме вона була стержнем і посередником у перемовинах, авторитетом для всіх сторін. Нові політики не матимуть тієї ваги, що Ангела, тому у нас, за необхідності, можуть поставити під питання дієвість формату із новим набором.

Врешті-решт, результати виборів є оптимістичними: маргінальні сили лишилися на краю, центристи взяли більшість, а зелені стали ключовими. Всі кандидати є про німецькими та про європейськими. Україна не втратить німецької підтримки, але новий канцлер змушений буде діяти рішуче, щоб довести лідерство Берліна, що для нас є принципово важливою умовою.

• Микола Волківський політолог-міжнародник, президент міжнародного фонду «PIERWSZA MIĘDZYNARODOWA FUNDACJA NA RZECZ ROZWOJU UKRAINY»
• Артем Олійник, політолог, асистент-дослідник Академії політичних наук Україним

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции онлайн-платформы «BrandStory». Редакция не несет ответственности за материалы опубликованные в разделах «Экспертное мнение» и «Мнения компаний».

Связанные теги:

Читайте также: