Ольга Трофімцева про участь України у виставці FRUIT LOGISTICA 2023

Голова правління Асамблеї Аграрних Палат України, президент Української Агропродовольчої платформи, посол з особливих доручень МЗС

Ольга Трофімцева
К-ть постів: 1
Голова правління Асамблеї Аграрних Палат України, президент Української Агропродовольчої платформи, посол з особливих доручень МЗС

Ну і після наповненого повітряними тривогами дня окремо трошки про участь України в виставці FRUIT LOGISTICA 2023.

1. Вже сам по собі факт присутності українських виробників на одній з провідних профільних виставок сектору є дуже важливим. Тому - величезна подяка донорам і партнерам, які в цей важкий час дають можливість нашим агровиробникам не втрачати зв'язок зі світовим ринком і не випадати з основних подій.

2. Десять компаній були представлені на нашому стенді. Зважаючи на те, що виставки лише починають оговтуватись від ковідних часів, рівень активності може був цього разу і не найвищим. Але приємно було бачити постійний двіж біля нашого стенду.

3. І тут відразу важка тема, щодо якої я не знаю правильної відповіді. Я розумію, що у нас повномасштабна війна. І я розумію, що вона потребує людського ресурсу, чоловіків, в першу чергу. Але, з іншого боку, я також розумію, що економіка має продовжувати працювати, експортувати, генерувати податки і валютні надходження. І зараз ця розтяжка стає все більш важкою. Я відверто не знаю, що ми маємо робити, я не маю доступу до всієї інформації і "військової таємниці". Чи то варто, як в Другу Світову СРСР, ставити всю економіку виключно на військові рейки, і всі, абсолютно всі тоді працюють на фронт, стаючи сестрами милосердя і бійцями, ніяких "мирних бізнесів as usual", ніяких парламентських асамблей і відряджень, ніякого навчання за кордоном, ніяких олімпіад і футбольних матчів чи конкурсів краси десь там. Всі - воювати.

Чи все ж ми маємо далі працювати в тих секторах, які ще живі, попри блокування податкових і ненажерливість корупційних діячів? І, якщо друге, то тоді сприяння працюючим бізнесам має бути максимальним. В усіх сенсах. А зараз, моє враження, держава не може визначитись. І тому більш жорсткі правила виїзду з кожним днем, нереальні для більшості компаній умови бронювання працівників. Навіщо це? І да. Ще раз скажу: пасіонарна частина населення, які першими підуть в бій і загинуть не думаючи за високі цілі, завжди і скрізь не більше 20-30%.

Варто бути чесними з суспільством. З нами всіма.

4. Ну і да. Раша поводиться як насильник-імпотент з цими всіма атаками і т.д. Вже рік плєшиве чмо щось намагається там довести собі і світу. А виходить поки такоє. Прикро тільки, що наші хлопці і дівчата на фронті і люди скрізь гинуть через цю крису і її орду.

Джерело