Чому варто підтримати «податкову реформу 10х10х10х3»

Фермер, засновник сімейної молочної ферми «Благодатне»

Валентин Спасибо
К-ть постів: 3
Фермер, засновник сімейної молочної ферми «Благодатне»

В суспільстві зараз активно обговорюється запропонована групою відомих українських економістів, зокрема Mykhailo Kukhar, податкова реформа, яка передбачає зниження податку на прибуток, ПДВ, НДФО до 10%, скасування ЄСВ, підвищення ставки військового збору до 3% і збереження існуючої системи єдиного податку. За доброю українською традицією, і на саму пропозицію, і на її авторів вже вилито не одну тону бруду. При цьому, 90 % людей, які критикують, не мають профільної освіти (економічної, юридичної) і пишуть свої коментарі на скору руку, проміж глибоким аналізом розвитку військових подій, експертними дослідження припустимої ширини розставлення ніг на жіночих фото та іншими не менш важливими темами.

Хочу написати кілька тез з цієї проблематики. Вважаю, що маю на це право, оскільки сам мав досвід роботи з фінансовими законопроектами (повірте мені, це дуууже невдячне діло), а з 1999 року професійно займаюсь податковими консультаціями та спорами.

Тож, чому (на мій погляд) варто підтримати пропозиції запропонованої реформи.

Концептуально зараз можна обрати один з трьох варіантів поведінки:

(а) залишити як є;
(б) збільшити податки (пропозиція п. Д.Гетманцева);
(в) зменшити податки.

Зрозуміло, що для будь-якого чиновника найкращий перший варіант: немає дій – немає відповідальності за них.

Для фіскальних органів бачиться кращим збільшити податкове навантаження. Це їх інстинкт, нічого не поробиш. І він зрозумілий, адже вони мають вирішувати питання «зараз-на-зараз».

Але, чи буде це кращим для країни ? На мій погляд, ні. Аргументи? Їх трохи є у мене.

Безспірним є те, що податки в кінцевому рахунку економічно сплачує споживач.

Безспірним є те, що за шість місяців війни купівельна спроможність переважної більшості споживачів різко знижена і має всі тенденції до зменшення. Я вже не кажу про зменшення кількості самих споживачів.

Безспірним є те, що собівартість продукції суттєво зросла. Достатньо згадати лише про вартість енергозатрат. Згадую, як директор Харківської бісквітної фабрики ще наприкінці 2021 року на нараді з бізнесом у переповненій залі Харківської міської ради в очі сказала п. Д. Гетманцеву: якщо вартість газу та е/е не буде зменшена до кінця лютого – ми банкрути, а це тисячі працівників, включаючи суміжників. І її підтримав керівник «Турбоатому», а також інші керівники великих підприємств.

В мене абсолютно риторичне питання: на що саме за таких вихідних умов розраховують ті, хто зараз волають про збільшення податків, або залишення «статус-кво»?

На мій погляд є очевидним, що податки потрібно зменшувати, щоб зберегти і підтримати обіг. А це значить:

дати більше можливості споживачам купити продукти та речі;
дати підприємствам можливість отримати ці кошти і закупити нову сировину, виплатити з/плату, сплатити за той же газ;
дати можливість запустити нове коло виробничого процесу.

Окремо хочу зупинитися на «аргументах», які найбільш часто лунають проти реформи:

1. Реформа не має достатніх розрахунків. Друзі, come on ! Про що мова ? Які зараз, під час війни, взагалі можуть бути «точні» розрахунки, якщо кожне підприємство зараз, нажаль – ціль ? Cтоїть завод, ми очікуємо і пдануємо результати його роботи, а за хвилину його немає. Те ж саме стосується ліній е/постачання та газопостачання: один постріл - і всі підприємства району чи області не працюють.

Тож, давайте вимагати точних розрахунків у більш спокійні часи.

2. Ми порушимо директиви ЄС.

Realy? Скажіть про це Польщі, яка не стала чекати доки ЄС доробить свою ж резолюцію про 0% ПДВ на продукти харчування і ввела цю норму самостійно.

Це називається свідома відповідальність перед своїми громадянами.

3. Основна проблема – корупція, а не податки. Потрібно покращити адміністрування і виключити зловживання.

І так, і ні. Погоджуюсь із тим, що окрім суто «економічної» частини, реформа має включати до себе і зміни в адмініструванні. Сподіваюсь, що це й буде так. Можливо, будуть передбачені персональна юридична відповідальність за безпідставне донарахування податків або блокування ПН (з автоматичним звільненням у випадку третього порушення прав платника). Можливо, нарешті виключать взагалі штрафи з норм ПК України і перенесуть їх до КпАП (з персоналізацією на конкретних правопорушників, а не на абстрактні підприємства). А в ПК залишать тільки пеню (як правовідновлювальну санкцію). Можливо.

Але все це не виключає і не заміняє собою необхідність зменшення загального рівня податкового навантаження.

4. Треба взагалі скасувати ПДВ. Можливо. Особисто я б цього хотів. Але, я не економіст, і не маю можливостей для розрахунків наслідків впливу такого рішення. А ось пропонувати встановити зменшену ставку ПДВ (аж до нульової) на деякі товари, в першу чергу продукти харчування – вважаю можливим. І, наскільки я знаю, ця ідея не відкидається розробниками реформи. Покращити адміністрування ПДВ – також можливо. Сподіваюсь, це також буде зроблено.

В дійсності «аргументів» дуже багато. І спростовувати чи аналізувати кожний з них вважаю зайвим. Важливо просто чесно відповісти на питання, з якого ми почали: який варіант поведінки ми оберемо? Не будемо робити нічого, піднімемо податки, або….

П.с. Одним із тестів морпіхів у США є кидання їх із звʼязаними руками у басейн. Мета тесту – перевірити здатність солдата підкорити власні тваринні інстинкти і діяти логічно і оптимально навіть в екстремальній ситуації. Суть в тому, що інстинктивно людина намагається триматися на поверхні води. Результат – швидке виснаження і смерть. Вірний варіант дій: опуститися на дно, відштовхнутися ногами в напрямку меншої глибини. І так стільки разів, скільки буде потрібно. Цікаво, правда ? Може і ми не будемо намагатись барахтатися на поверхні, а діятимемо більш оптимально? Подивимось.

Джерело