Знову інвестиційна няня працює. Не жаліючи себе.
ДБР каже, що оцінка заводу перед приватизацією відбулася не відповідно українському законодавству і це завдало збитків державі.
Проблема лише в тому, що згідно закону про приватизацію ця оцінка не потрібна.
Закон каже, що велика приватизація проводиться за допомогою радника і радник визначає стартову ціну аукціону. Все. Як він її визначає – не важливо. Може ця ціна йому наснилася проти ночі. В результаті оцінка, яка була зроблена, — це просто внутрішня кухня радника, який хоче визначити ціну плюс-мінус близькою до ринкової.
Тому важко у суді буде довести, що хтось завдав державі збитків. Прямо скажемо — це неможливо в такому випадку.
Чому закон каже так? Бо не важлива стартова ціна, не важливо хто і як робить оцінку, коли є конкуренція. І тоді на прозорому аукціоні буде встановлена справжня ціна об’єкту продажу. Можна стартувати хоч з нуля, сам факт відкритості аукціону виведе ціну на справедливий рівень. А стартова ціна важлива була, коли у нас не було відкритої приватизації і обмеження були спрямовані на те, щоб не допустити на продаж зайвих. Зараз цих обмежень нема. Фонд Держмайна допускає всіх.
А далі вже працює ринок. Конкуренція.
У даному випадку ринок не спрацював, бо не було справжньої конкуренції. І ДБР мало б задати питання, чому ж це сталось. Чому ніхто не прийшов. Але на цьому етапі ДБР ризикувало б вийти на самого себе чи свого далекого родича чи близького друга. А це не цікаво.
Але ДБР сполошилося з приводу того, що оцінка, яка не була потрібна, була зроблена не так.
При тому, що продавався завод, який оцінувався не як завод, а як майбутня площадка для будівництва. В першу чергу житла. І оцінити це згідно українського законодавства як завод взагалі не мало ніякого сенсу. І так — і саме законодавство не вимагає такої оцінки згідно законодавства про оцінку. От же ж парадокс.
Чи має така справа перспективи у суді? Ні, не має.
Чи скажуть усі наступні учасники приватизацій «Да пішло воно все»? Мабуть скажуть. Просто мало хто з потенційних інвесторів спить і мріє про спілкування із ДБР.
Чи покращить хтось із ДБР свої житлові умови? Можливо, так.
Але це вже зовсім інша історія. Яка жодним чином не допомагає українським платникам податків.
Джерело