Батьки проекту: два за три
Затяжний запуск – причини
Перші інформація про платформу з’явилася в червні 2021 року, коли Дмитро Дубілет і Алекс Ліссітса привідкрили завісу у своїх соцмережах. Дубілет за класикою написав про це у своєму телеграм-каналі, Ліссітса зайшов з боку Facebook.
У липні, після запуску ринку, сайт мав запрацювати на повну, але цього не сталося й масова презентація перенеслася на кілька місяців вперед.
BrandStory зустрілися з Алексом Ліссітсою, щоб з’ясувати причини. За його словами, основною проблемою стали постійні зміни в законодавстві. Особливо вплинуло прийняття першочергового права на покупку. Відповідно до нього, переважне право придбати ділянки належить тим, хто орендує їх з 2010 року.
“Це дуже змінило саму суть. Уже в липні ми перейшли з онлайн в офлайн і почали створювати офіси в областях з юристами, агентами й т.д. Відповідно, вирішили, що масовий запуск самої програми треба буде перенести, коли на місцях буде розроблена вся система. Де-факто останні 2 місяці ми дуже багато працювали на місцях. Агенти Доброзему їздили й створювали мережі людей, які працюватимуть, консультуватимуть і допомагатимуть. Ми розбиралися детально, які нотаріуси, у яких областях, на які послуги йдуть і як працюють” – пояснює Ліссітса.
Крім того, він відзначає велику кількість нюансів технічного характеру. Наприклад, кадастровий номер не співпадає з публічною кадастровою картою, неможливість продати пай через борги, про які люди навіть не здогадуються, відсутність банківських рахунків і т.п.
“Суть у тому, що люди зараз не поспішають продавати паї. Ті, яким терміново треба було продати, вони вже продали або оголосили про продаж, – говорить співзасновник Доброзему. – Я думаю, що до кінця року буде продано ще близько 100-150 тис га землі. По суті, тенденція така й буде – 400 -150 тис га землі в рік, не більше-не менше”.
Зауважимо, що станом на 17 вересня в Україні було проведено 17 тис. угод на площі в 42 тис. гектар.
Нинішня реальність Доброзему
За словами Ліссітси, зараз у Доброземі обробляється близько 6 тис га землі. Це близько 3 тис пайовиків, які виставили свою землю на продаж через платформу. Від продажу береться 5%.
“Це абсолютно нормальна ціна, те ж саме, що ріелторські послуги на ринку нерухомості. По великому рахунку тут немає нічого такого особливого, але є дуже багато нюансів, – переконаний гендиректор ІМК. – Ті ж самі нотаріуси, ціна на яких коливається від 8 до 20 тис грн у залежності від області. Знову ж таки, тут питання переговорів, адже продавець, відмовляється платити взагалі за будь-що. По ідеї, якби ми купували землю в Німеччині, то все було б зрозуміло: потрібно закрити борги й заплатити податки перед походом до нотаріуса. Але в даній ситуації, коли люди приходять і хочуть продати свою землю, але у них немає ні грошей закрити борги, ні заплатити податки, ні заплатити за нотаріуса”.
Тож агенти Доброзему проводять довгі перемовини з покупцем щодо того, чи готовий він взяти на себе витрати, які мав би понести покупець.
Майбутнє платформи
Попри величезні інвестиції, засновники платформи очікують вийти в нуль через 3 роки, що в принципі не так то й мало для України, де всі хочуть вкласти сьогодні й отримати завтра.
“Справжній ринок буде працювати з 2024 року, коли туди зайдуть юрособи. І всі це розуміють. Зараз по суті це все дуже мале, лише для громадян України, лише до 100 га, ще й великою кількістю фінансових перевірок і всього іншого, що треба пройти. Усе це обмежує кількість угод”, – стверджує Ліссітса.
Він вважає, що українцям не варто боятися заходу іноземців на свій ринок, адже земля з її досить спірною окупністю потрібна далеко не всім:
“Якщо подивитися на інвестиції в землю глобально, то переважно інвестують або страхові компанії, або пенсійні фонди, або церква. Це люди, які грають дуже вдовгу”.
Щодо Доброзему, то, на думку співзасновника, з жовтня-листопада піде активна фаза багатьох угод і перші 6 тис землі будуть оформлені найближчим часом.
“Ми плануємо вийти на 400 угод у місяць до кінця року, а з нового року – на 1 тис угод, що матиме характер 20-30 тис га землі в місяць до 24 року”, – ділиться очікуваннями Ліссітса.
Очікування на Доброзем покладаються немаленькі. Що не є дивним з таким то інвестиційним капіталом. Водночас сама ідея платформи не нова й не унікальна для України. Від запуску ринку землі в державі з’явилося кілька подібних проектів – ULAND, ZEMELKA.UA, KUPIPAI. Обирати найкращий для себе все одно кожен буде сам. Хто стане лідером – покаже час.