GESICHTSPUNKT 27.01.2022

Казахстан охопив вогонь або чому ця країна така важлива для безпеки усієї Євразії ?

Artikelbewertung:10
Казахстан охопив вогонь або чому ця країна така важлива для безпеки усієї Євразії ?

Мусульманська республіка з великим відсотком російського населення, Казахстан досі уникав заворушень, як у інших частинах Азії.

Його керівництво складається з сімейних кланів, члени яких перетворилися на клептоолігархів, які набагато більше зацікавлені в інвестуванні в трофейну нерухомість у Лондоні, ніж у реформуванні країни, з якої десятиліттями викрадали багатства.

Ми стали свідками найжахливіших заворушень з моменту здобуття Казахстаном незалежності 30 років тому. Нині криза, схоже, вщухла, але її наслідки можуть виявитися вирішальними. У західному місті Жанаозен спалахнули мирні протести. Каталізатором стало радикальне подорожчання зрідженого газу, що його використовують приблизно від 70 до 90% автомобілів у регіоні.

Ці протести швидко переросли в антиурядові заворушення, викликані обуренням по відношенню до Нурсултана Назарбаєва, сильного колишнього правителя, котрий правив з того дня, як Казахстан став суверенною державою. Чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, можливо, досі, був не більше ніж маріонеткою Назарбаєва.

Він стверджує, що протести таємно підтримуються сторонніми силами, як-от Ісламська держава (терористична організація). Токаєв звернувся до очолюваного Росією блоку безпеки за допомогою, щоб позбавити країну цих ймовірних іноземних терористів Президент відправив у відставку уряд, оголосив надзвичайний стан, наказав своїм військовим розстрілювати демонстрантів без попередження, відключив у країні інтернет (включаючи WhatsApp, Telegram, китайський додаток WeChat та Facebook).

Він також попросив російські війська з військового союзу колишніх радянських республік втрутитися, щоб поновити «порядок» на основі Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), російської версії НАТО. На сьогоднішній день у Казахстані дислоковано 2500 російських військовослужбовців. Казахстанське державне телебачення повідомило про вбивство 13 працівників його силових структур.

Чому відбулося повстання?

Про це нещодавно написав статтю для відомого американського видання NewsMax Юрій Ванетик

На його думку : “Одна з відповідей полягає в тому, що органічно породжені газові протести надали державним елітам в апараті розвідки та безпеки (відомим під радянським терміном «Камітечіки») можливість організувати захоплення влади, позбавлене будь-якого ідеологічного порядку денного. Ці сили вирішили зробити переворот, але зазнали невдачі”.

Росіяни та китайці спочатку були нейтральними, оскільки не бачили жодних змін у політиці, незалежно від того, хто переможе. Існує безліч інших теорій, у тому числі припущення про те, що повстання було започатковане росіянами, самим Токаєвим (щоб позбутися залежності від свого наставника Назарбаєва) або екстремістськими мусульманськими бойовиками. Ці пояснення не є безпідставними, але менш переконливими.

Варто зазначити, що на подив Назарбаєв не був почутий публічно, хоча він зберіг за собою ключову роль в політиці. Історично Назарбаєв співпрацював із президентами Горбачовим, Обамою та Сі Цзіньпіном. Він виступив з ініціативою "Один пояс, один шлях", у рамках якої Казахстан забезпечує ключовий наземний маршрут руху товарів. У рамках програми він є провідним напрямком китайських інвестицій.

Чому повстання в Казахстані важливе?

Казахстан входить у сферу впливу Росії. Військова інтервенція Організації Договору про колективну безпеку — це перший випадок застосування її пункту захисту, акт, що має масштабні наслідки для геополітичного порядку денного. Ця взаємодія – можливість для Росії. Криза в Казахстані може порушити баланс сил в Євразії. Серйозна нестабільність — це і загроза, і можливість Кремля: як і у випадку з Україною, у Казахстані проживає велика етнічна російська меншість.

Демократичніший уряд стане викликом не тільки для Москви, але й для інших диктаторів Середньої Азії. Більш дружній Москві режим може підірвати подальше розширення китайського впливу. Режим, у якому домінує Москва, також, ймовірно, вплине на відносини Росії з іншими державами Центральної Азії, які стурбовані російською агресією.
У той самий час повстання у Казахстані міг би активізувати опозиційні сили інших авторитарних республіках. Маршрути експорту туркменського газу, що пролягають через Казахстан та Киргизстан, породжені численними революціями, ближче до Алмати, ніж до нової столиці Казахстану.
Реакція Росії, безумовно, вплине на її відносини з більшою частиною Східної Європи, особливо з Україною, де її збройні сили в даний час перебувають на кордоні, а не готові до подальших дій у Казахстані. Нестабільність у Казахстані впливає на ключові газові ринки, оскільки Казахстан є основним маршрутом для щорічного споживання природного газу Китаєм та 29% його імпорту.

Трубопроводи є потенційними цілями. Газова криза матиме глобальні наслідки, оскільки Пекін, ймовірно, буде змушений компенсувати дефіцит на ринку зрідженого газу цінами, що вже досягли рекордно високого рівня. Багато інших ринків можуть зазнати різкої зміни кон’юнктури.

Ціна на уран злетіла, враховуючи, що Казахстан є найбільшим у світі виробником радіоактивного металу. Уряд Казахстану, який зовсім недавно рекламував себе як новий фінансовий хаб, заманював майнерів біткойнів дешевою енергією. Фактично, за даними Кембриджського центру альтернативних фінансів, минулого року Казахстан став другим у світі центром видобутку біткойнів після США

Казахстан також має цінність для Сполучених Штатів, оскільки він став важливим для американських енергетичних концернів, тому що Exxon Mobil і Chevron інвестували десятки мільярдів доларів у західний Казахстан. розглядаються як противагу російському впливу.

У міру ескалації заворушень видобуток нафти на головному казахстанському родовищі Тенгіз скоротився. Хвилювання в Казахстані можуть розглядатися новачками в політиці як ізольовані та благотворні, але нещодавно Казахстан вважався одним з батьків геополітики сером Гарольдом Макіном, який уїдливо помітив, що Казахстан, швидше за все, виявиться лише першою кісточкою доміно у черзі знаменних та революційних подій

Протести дестабілізують і без того нестабільний регіон, де США та Росія змагаються за вплив. Розмова у Вашингтоні різко перейшла до того, що можуть зробити США окрім дзвінків держсекретаря Ентоні Блінкена своєму казахстанському колегі та заяв лідерів Конгресу про те, що вони «глибоко стурбовані». Насамперед США слід розраховувати на те, що Росія, швидше за все, розмістить у Казахстані довгострокові військові бази та посилить свій вплив у Центральній Азії найближчим часом.

Для Східної Європи слід переглянути свої середньострокові і довгострокові договри з членами ОДКБ, тому що січень 2022 року знову яскраво показав – Організація свідчить про нестабільність і неясність майбутнього країни. Дії сусідів спрямовані на підривання всіх можливих демократичних спроб зародків громадянського суспільства, і сподівання на плідні взаємовідносини з Москвою, Єреваном чи Мінськом є не більше, ніж ілюзією. На рівні ЄС слід переглянути, наскільки економічні відносини з Китаєм залежать від посередництва таких авторитарних країн – чи не краще було би обходитися альтернативними (мосрькими) шляхами, щоб бути впевненими у завтрашньому дні ?

На думку Юрія Ванетика : “До цього треба зрозуміти, що архітектура безпеки Євразії – це проєкт, який давно можна відкладати і не сподіватися на раціональність Росії – вона швидше ставатиме ініціатором нового полум’я, ніж його запобіжником. Саме тому назріває перегляд реальних сил впливу в регіоні, де Москва не витримає справжньої конкуренції, куди вона досі не вступала. Дії такого штибу мусять без вагань розцінюватися нами як реальна загроза, що без зволікань може бути використана і проти нас.

Підбиваючи підсумки, заходи із придушення будь-яких демократичних проявів у країні не мають нами толеруватися чи сприйматися як необхідність підтримання старого престижу – це черговий агресивний акт на пострадянському просторі, що завершився успішно для Кремля, та тепер маємо запропонувати іншу візію розташування сил у Євразії – це конкурентні ядра, які за наступні 10-15 років мають радикально видозмінити характер взаємовідносин в Азії”.

Авторы:

  • Микола Волківський політолог-міжнародник, президент міжнародного фонду «PIERWSZA MIĘDZYNARODOWA FUNDACJA NA RZECZ ROZWOJU UKRAINY»
  • Артем Олійник, політолог, асистент-дослідник Академії політичних наук України

Verwandte Tags:

Lesen Sie auch: