Не вірте в обман про емоційний інтелект

 Поверхнево, емоційний інтелект – здатність сприймати, ідентифікувати і керувати емоціями – звучить як щось прекрасне. Хто з нас не хотів би жити і працювати серед самоусвідомлених, чуйних і соціально усвідомлених людей? Це очевидно.

Якщо вірити популярному обманові, емоційний інтелект пов’язаний зі всім, – від виконання керівної ролі і успіху в бізнесі до зниження стресу і особистого щастя. А якщо все це неправда? Що, якби я сказав, що емоційний інтелект – це здатність усвідомлювати, розуміти і контролювати не тільки свої, але й емоції інших людей? А якби я сказав, що його можна використовувати для маніпулювання поведінкою? Це вже звучить не настільки очевидно, чи не так? Це не є свого роду риторичним потисканням руки, але і не протиречить визначенню. Це загальний принцип. Але якби автори, консультанти і відповідальні інструктори повинні були говорити, що Адольф Гітлер був таким самим експертом в емоційному інтелекті, як і Мартін Лютер Кінг Молодший, – як пояснює Адам Грант в «The Atlantic»,  – їм не вдалося би продати багато книг і провести багато семінарів.

Згідно Гранту, професорові Університета персільванської школи бізнесу Вартон, якщо Вам вдається контролювати свої власні емоції, то Ви зможете приховувати свої справжні почуття. В продовження він каже, що керівники з егоїстичними мотивами можуть використовувати свою емоційну майстерність для маніпулювання іншими людьми. Як говорить Грант, результати можуть бути нищівними. Крім безперечно темної сторони, Ви будете здивовані дізнатися про декілька фактів, про які прихильники цієї популярної теорії умовчують в своїх книгах, виступах і тренінгових зборах.

Тестування на емоційний коефіцієнт не є науковим. Проходження тесту – дитяча забавка.

Одного разу мені випала нагода пройти тест на емоційний коефіцієнт (ЕК), щоб виміряти мій емоційний інтелект. В мене це зайняло 30 хвилин, я дав відповідь на 133 запитання, з 5 варіантами відповідей кожне. Тест було створено для того, щоб вивявити людей, які могли би спробувати підтасувати результати. Це було захоплююче. Згідно адміністраторам тесту, я набрав неймовірно багато балів. Але справа в тому, що я міг би набрати і більше балів, якби захотів. Я точно знав, як потрібно відповідати на кожне питання, щоб набрати якнайбільше балів, не дивлячись на те, що цей тест було розроблено спеціально, щоб уникнути цього. Навряд чи це робить мене якимось емоційним генієм чи майстром співчуття.

Проблема в тому, що тести на ЕК розроблені для самотестування, що грунтується на сприйнятті себе. В той час, як я можу сказати, що мені легко виражати свої почуття, чи що я залишаюсь спокійним під час стресових ситуацій, моя дружина і працівники можуть сказати про мене зовсім протилежне. І в той час, як тести ставлять одне й те ж запитання багатьма різними способами, намагаючись підтвердити свою точність, по іронії ті, хто може розуміти і контролювати свої емоції, можуть і неймовірно майстерно говорити те, що, на їхню думку, від них хочуть почути.

Іншими словами, чим більше людина помішана, самозакохана і соціопатична, тим легше їй обіграти тест і тим з більшою вірогідністю за результатами тесту виявиться, що вона настільки ж співчутлива і знаюча себе, як майстер Дзен чи буддійський монах.

Правда в тому, що в тестуванні ЕК не задіяно ніяких наукових засобів, і його результати по суті своїй не мають змісту.

Емоційний інтелект не можна передбачити по виконанню управління чи успіху бізнесу.

Заява про те, що емоційний інтелект повязаний зі всім, від виконання управління і успіху бізнесу до зниження стресу і особистого щастя, – просто неправда. Комплексний метааналіз, недавно опублікований в журналі прикладної психології, показав, що не існує ніякого широкого співвідношення між емоційним інтелектом і виконанням роботи. А заявляти про те, що керівні особи з вищим рівнем ЕК більш успішні – просто смішно.

Подивимось на успішних підприємців нашого часу: Стів Джобс, Білл Гейтс, Енді Гроув, Ларрі Елісон, Ларрі Пейдж, Марк Цукерберг і Елон Маск. Я би дуже здивувався, якби знайшов серед них хоча б грам емоційного інтелекту. Добре, є ще Річард Брансон, Джон Маккі і Тоні Шей, але це все. Люди дивовижно різні. Існує велика кількість різноманітних способів стати досвідченим керівником, насолоджуватися успішною кар’єрою і побудувати компанію. І за рівнем емоційного інтелекту ні в якому разі не можна передбачити нічого із вищевказаного.

Свпівавтор «Емоційного Інтелекту 2.0» Тревіс Бредбері стверджує, що 90% топ керівників володіють високим рівнем емоційного інтелекту. Його тестування ЕК припускає, що ці успішні люди можуть уникати майже будь якого недоліку в людській поведінці. Вони не порівнюють себе з іншими, не упираються, в них не з’являються песимістичні думки, вони не втрачають перспективу, не спілкуються з негативними людьми, завжди задоволені і сплять добре.

У мене є зовсім інші дані. З мого досвіду, 100% успішних людей, з я кими я був знайомий протягом тридцяти з лишнім років моєї виконавчої і консалтингової кар’єри, були такими ж людьми із плоті і крові, як і ми з Вами. І смішно припускати, що 90% з них дуже спокійні, зібрані і контрольовані, і що вони не дозволяють негативним думкам з’являтися в їхніх завжди позитивних головах.

Знання про емоції не призводять до зміни в поведінці.

Одним з головних постулатів прихильників емоційного інтелекту є твердження, що знання призводять до зміни поведінки. Вони припускають, що, читаючи книги, проходячи тести і відвідуючи семінари Ви станете кращим керівником і більш успішним на роботі.

Якби це було правдою (якби це і насправді було так легко), для зміни поведінки людям би не були потрібні роки терапії, важкої праці і дисципліни. Якби прості знання давали нам можливість позбутися наших тенденцій до самознищення і уникати невдач, які роблять нас менш щасливими і успішними, швидше всього, ми б жили вже в ідеальному світі.

Але це нереально. Людський розум складається з пошарових нервових провідних шляхів, що формуються і укріплюються десятиліттями. Не тільки внутрішні обробки наших емоцій і поведінки в основному підсвідомі, існує ще багато причин, чому наш мозок розвинений таким чином.

Насправді, самоусвідомлення – дуже зороша річ в житті, але істинні почуття, сховані глибоко всередині, важко визначити по тому, що лежить на поверхні. Тому шлях до досягнення значних змін поведінки довгий, важкий і часто болісний. І це не змінити, скільки б Ви не вивчали емоційний інтелект.

Источник: http://startup-idea.com